Шкільний клуб підприємництва "Маківка" Томаківської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

Обмін досвідом – гарний привід для нових знайомств та нових друзів!

Ні для кого не секрет, що будь-яка успішна організація у більшості випадків залежить від її досвіду. Працюючи, самі неодноразово переконувалися в тому, що дружні зустрічі та обмін досвідом допомагали в успішній реалізації задуманого.

І знову, 13 травня 2015 року, шкільний клуб «Маківка» Томаківської ЗОШ І-ІІІ ст.№2 зустрічає гостей з Верходніпровського району, які також розпочали свою діяльність за проектом "Шкільна академія підприємництва»: Цимбаліст Катерина Василівна – завідуюча методичним кабінетом райво Верходніпровської РДА, Ляшенко Андрій Хомич – директор КЗ Дніпровської середньої загальноосвітньої багатопрофільної школи І-ІІІ ст., Воронцова Людмила Федорівна - директор КЗ Верходніпровського НВК, Голтвянський Олег Григорович – директор КЗ Верходніпровської середньої загальноосвітньої школи №2 І-ІІІ ст.
Читайте далі...

Травневе сонце із самого ранку осяяло шкільне подвір’я на якому гостинно зустрічала та супроводжувала довгоочікуваних гостей директор школи Шевченко Тетяна Юріївна.

Чекаючи на гостей ми старанно готувалися до цієї зустрічі. Всередині нашого маленького колективу завжди панує комфорт, але ми всі відчували хвилювання, при цьому, кожен згадував та складав все по крупинках із свого досвіду у житті шкільного клубу.

Нам було надзвичайно приємно привітати гостей на звичайному засіданні нашого клубу та поділитися власним досвідом роботи не приховуючи своїх промахів.

За традицією клубу, гості були запрошені до спільного кола і до спільної роботи.

І як завжди, наше знайомство розпочалося із презентації нашої роботи за два роки проектної діяльності. Відверто кажучи, хотілося ділитися усім, і про всі наші задуми, і про можливості, які були втілені і не зовсім, і про амбіції та усім тим, чим жили та що надихало.

Продовжилося засідання у більш традиційному робочому режимі. У цікавій креативній формі ми познайомилися за вправою «Долоньки» для створення більш доброзичливої атмосфери. В центрі писали своє ім'я, потім на кожному пальчику позначали свої якості з якими хотіли поділитися.

Цікавим залишається те, що за два роки проведено безліч вправ на знайомство та клубівці продовжують вражати своїм цікавим та різним внутрішнім світом.

Вправа «Тітонька із Бразилії» повністю зняла напругу та підвищила гарний настрій у колі. По черзі ми виконували певні рухи, супроводжуючи їх фразами: «У мене є тітонька в Бразилії», а далі: «У неї довгі вії», «У неї ось такі руки», «Вона любить плавати», «І грати на піаніно», «І читати книги», «І варити смачну їжу», повторюючи рухи один за одним.

Далі наше спілкування продовжилось у форматі інтерв᾽ю. Для нас було дуже цікавим дізнатися про роботу інших шкільних клубів.

Гості відповіли на всі наші запитання, розповідаючи про свою діяльність та досягнення, ділилися планами на майбутнє. За такою дружньою розмовою ми дізналися один про одного багато нового, а також поглянули на роботу кожного ШКП під новим кутом.

Надзвичайно цікаво пройшла гра-аукціон «Торгівля або обмін» для гостей, проведення якої взяли на себе самі клубівці. Отож, настав час азарту: - Увага! Увага! Пані та панове, оголошую аукціон супертоварів! Поспішайте і будьте активні.! Перший лот аукціону – «Кіт в мішку».

Після мінімальної інформації про товар почалися торги.

В хід пішли реальні гроші…

Після отриманого очікуваного товару, учасники відчували різні відчуття та з питанням самих до себе «Мене, що обманули?». Учасники гри досить цікаво аналізували свої помилки як покупця. Аукціон пройшов цікаво і весело. Від учасників аукціону ми всі отримали море позитиву.

Зустріч наближалась до завершення. Для наших гостей ми актуалізувати свій досвід, придбаний за два роки роботи за вправою «Стоп-кадр». Ми пригадували ті вправи, які найбільш запам'яталися та який особливий досвід з них отримали. Кожен з учасників ШКП «Маківка» проговорив: - «Я на початку проекту» - «Я зараз» - що здобув, що не вдалося, над чим продовжую працювати, чим пишаюся… Чим більше ми занурювались в спогади, то більше розуміли, що ШКП – це маленький механізм великих мрій!

Скільки було теплих моментів, подій та зустрічей. Нових емоцій, багато щирості та приємних вражень!

Дякуючи цьому проекту - ми пройшли частину інноваційного шляху – малу, але достатньо, щоб відчути себе самостійними, ініціативними, активними і креативними, тобто справжніми лідерами.