четвер, 19 вересня 2013 р.

І знову добрий день!

Не пройшло багато часу, як і обіцяли, ми знову зібралися разом. Цього разу приводом став психологічний тренінг "Я тебе розумію". "Желаніє ісполнєно" і ось ми тут: кабінет, психолог Ірина  і звичайно я (Віта), наша чудова команда, атмосфера комфорту, і безліч позитивних емоцій...Давайте пригадаємо як це було...
- А чи знаєте, що таке томаківський дощ? Ні?!Тоді давайте разом пригадувати!!!- звернулася психолог Ірина.
Учасники по колу ланцюжком передавали її рухи. Як тільки вони поверталися до неї, вона передавала наступні.
В Томаківці піднявся вітер (ведучий тре долоні)
Починає накрапати дощ (клацання пальцями)
Починається справжня злива (плескання по стегнах)
Але, що це? Дощ стихає.Деякі краплі падають на землю (клацання пальцями)
 Тихий шелест вітру ( потирання долонь)
І нарешті довгоочікуванне СОНЕЧКО!
 УРА!
Через спілкування з іншими ми пізнаємо себе.Вправа "Мій Всесвіт"  цьому допомогла. Учасникам роздані були "форматки".
В центрі аркуша необхідно було намалювати сонце, в центрі сонячного кола написати велику літеру "Я". Потім від цього "Я" - центру всесвіту - треба було накреслити лінії до зірок і планет:
  • Мій улюблений рід занять...
  • Мій улюблений колір...
  • Моя улюблені тварина...
  • Мій друг...і т.д.
Після виконання малюнка учасники прикріпили аркуш...
... і методом "броунівського руху" почали знайомитися зі світами товарищів.
Далі учасники обговорили, що у них спільного та унікального...
Досить часто в колективі ми відчуваємо на собі тиск з боку інших людей. Неприємно!!! Щоб відчувати себе більш щасливим і менш підвладним тиску інших до вашої уваги вправа " Тиснемо" - учасники стали колом, торкаючись долонями один одного
за сигналом, необхідно було за 3 секунди спробувати розсунути своїх сусідів.
 Тренер попередив, що учасники відчуватимуть опір сусідів і  повинні докласти зусилля, щоб не зрушити з місця. Вправа повторювалася 3 рази.
Учасники коротко обговорили відчуття щодо проблем опору та підтримки.
 Виявляється не просто було чинити опір... і неприємно коли тиснули з усіх сторін.
А можна було б домовитися взагалі не тиснути?!...)))))
Коли вирушаємо у дорогу, то обов'язково збираємо валізу.
Вправа "Валіза" -обирається один учасник, а інші починають «збирати йому в далеку дорогу валізу». У цю «валізу» «складають» те, що, на думку групи, допоможе цій людині у спілкуванні з іншими людьми, тобто ті позитивні риси, які группа особливо цінує в цій людині.
 Група записує позитивні якості обраному учаснику
"Збір валізи"
Обраний учасник в цей час також «кладе» у «валізу» те, що йому, на його думку, заважає у спілкуванні, тобто його негативні риси. 
 Обговорення результатів
Для того, щоб зрозуміти іншу людини насамперед ми повинні зрозуміти, які ми насправді. А допоможе  відповісти на це запитання  "Тест на самовизначення".

 Вправа "Я хочу подарувати тобі..." 
Учасники по черзі дарували один одному квітку та аргументували чому саме цій людині.

 «Ритуал прощання» 

«Дякую, мені було дуже приємно з тобою працювати, тому що…»
 А нам, шановні читачі,  дуже приємно, що ви були з нами!!!
До наступної зустрічі!

5 коментарів:

  1. Шановні колеги!!! Виходить у вас гарно та яскраво. Справжні маківочки. Приємно слідкувати за вашими успіхами, хай щастить!

    ВідповістиВидалити
  2. Дякуємо, Ірино! А Вам хочемо сказати, що Ви креативні і обожнюєту економіку! Нам дуже цікаво знайомитися з вашими ідеями, переглядати ваші новини і надприємно мати таких колег-партнерів як Ви! Вам також успіху і ТАК ТРИМАТИ!!!

    ВідповістиВидалити
  3. Шановні Віта та Ірина! Які ви молодці! Гарний блог, гарна команда, а головне - маки! Ще жодного разу не бувши в Томаківці, я закохалася в це місце завдяки вам! Процвітання вашій команді, обов'язкової перемоги, та здійснення мрій! З повагою ШКП "Вільний політ" м. Дніпропетровськ НВК ТЕЛ № 61 )))

    ВідповістиВидалити
  4. Дякуємо, Наталю! Ми віримо, що мрії здійснюються (принаймні дуже-дуже хотілося б)!!! Вашій команді бажаємо успіху, творчості, а Вам - натхнення та ентузіазму!

    ВідповістиВидалити
  5. І я залишу свій коментар! Приємно, що колеги-конкуренти-опікуни залишають коментарі. Підтримуйте один одного і разом ми переможемо! А до Варшави поїде достойніший із достойних!!! Мені приємно, немає слів! З повагою, Світлана Вікторівна.

    ВідповістиВидалити