Кожен гість - то від Бога!

13 листопада 2013 рік... Цього дня повітря було прозоре, мов кришталь, відчувалася свіжість і прохолода... але в очах сяяло сонце , а за спиною наче крила виросли, бо в історії шкільного клубу підприємництва "Маківка" відбулася чудо-подія - до нас завітав почесний гість, координатор українсько-польського проекту " Шкільна академія підприємництва" в Україні - Роман Богданович Шиян. 

Незважаючи на примхливу пані Осінь з її мінливим настроєм,цього дня нам було гаряче. Не вірите?! Переконайтеся!!!

Радість від зустрічі з гостями ми розділили разом з: начальником відділу освіти Томаківської РДА - Присташ Юлією Адамівною, методистом райво - Зямко Ніною Хомівною і, звичайно, директором школи - Шевченко Тетяною Юріївною.

За традицією гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов'ю і миром.

 Урочиста посвята пана Романа в члени нашого клубу.
В клубі "Маківка" місця
Гарним людям знайдеться!
Й подарує Вам кожен
Свою часточку серця!

А тепер давайте познайомимось?!

Дніпропетровщина-
Перлина українська степова!
І в кожнім з нас її історія жива!
Безмежний лан, високе небо,
Наш  серцю любий, славний край!

Ну, а ми всі зростаєм,
Щоб додати ще слави!
Щоб про наш край чудовий
Всі навколо дізнались!

Ось для цього сьогодні
Ми і клуб наш створили.
Підприємництво дуже
Вже всі ми полюбили!

В інтернеті свій сайт
Нещодавно створили.
Всі ми блогери вперше,
Спілкуванням ми горді!
Тож заходьте до нас,
Хоч щодня, любі гості!

А сьогодні до Вас,
Славний пане Романе,
Тепло наших сердець
Нехай ніжно дістане!

Вас вітаємо щиро,
Зустрічаємо радо!
Зичим щастя і миру,
Ще й любові багато!

Гімн клубу: "Візьмемось за руки, залишивши всі турботи. 

Візьмемось за руки, відкривши серця. 

Візьмемось за руки, бо ми патріоти, 

До перемоги разом йтимо до кінця!"

 А тепер до співпраці!!!

У нашому розширеному колі зібралися ініціативні та підприємливі, тому і співпраця була активною і результативною!

Президент клубу - Колєсова Юлія бере інтерв'ю у наших шановних гостей.

Своїми відвертими  відповідями гості викликали в учасників ШКП щире захоплення!

Гра-розминка «Томаківський дощ» -  зняла напругу та викликала жвавість, сформувала в учасників відчуття тісного єднання.

Яку ж добрячу порцію гарного настрою та адреналіну ми отримали!

Вправа "Ти про мене ще не знаєш..."- кожен з нас цікавий саме тим, що є ще не відкритою книгою з яскравою палітуркою...

"Ти про мене ще не знаєш, що в душі я романтик..."

"Ти про мене ще не знаєш...?!"

Вправа «Мінялки»:

 «Міняються місцями ті, для кого клуб є місцем для саморозвитку»

 «Міняються місцями ті, для кого клуб є вхідним квитком до успішного життя"

Вправа «Три бажання». «Уявіть, що саме тут і зараз, вам, кожному, пощастило зустрітись з чарівником, якому ви можете загадати свої бажання. А нашим чарівником, сьогодні, є сам пан Роман Богданович. Подумайте над своїми бажаннями і запишіть їх на листочках». 

 Чарівник... Три бажання...

 Понад усе хочу....

 Моїми найпотаємнішими бажаннями є...

Давайте їх озвучимо!!!

Пан Роман не відмовлявся бути чарівником і зауважив: - "Щоб бажання здійснювалися необхідно мислити позитивно, частіше їх повторювати, прикладати максимум зусиль  і вони обов'язково здійсняться, а от в якій саме формі це залежить від Вас!" І побажав завжди отримувати бажане!!!

Гра «Поважний стілець». Посередині стоїть порожній стілець, який умовно називається «поважним стільчиком».  

Завдання учасникам: сідаючи на стілець,  з упевненістю аргументувати „Чому саме я заслуговую на поїздку в Польщу?”

 

 Кожен з учасників переконливо заявив, що саме він заслуговує на поїздку!

«Ритуал прощання».

Притча «Відро яблук». 

Купив чоловік собі новий будинок - великий, красивий - і сад з фруктовими деревами біля будинку. А поруч у старенькому будиночку жив заздрісний сусід, який постійно намагався зіпсувати йому настрій: то сміття під ворота підкине, то ще яку гидоту накоїть. 

Одного разу прокинувся чоловік у хорошому настрої, вийшов на ганок, а там - відро з помиями. Чоловік взяв відро, помиї вилив, відро вичистив до блиску, назбирав внього найбільших, стиглих і смачних яблук і пішов до сусіда. 

Сусід, почувши стукіт у двері, злорадно подумав: «Нарешті я дістав його! ». Відкриває двері в надії на скандал, а чоловік простягнув йому відро з яблуками і сказав: 

- Хто чим багатий, той тим і ділиться !

Вправа «Я вдячний тобі за те…». Учасники по черзі беруть із валізи яблуко, повертаються один до одного зі словами: «Я вдячний тобі за те…»

«Я вдячна тобі за те, що ти гарна подруга»

«Я вдячний Вам за те, що Ви приїхали до нас»

«Я вдячна Вам за Вашу підтримку, доречні поради та позитивні емоції"

«Я вдячна тобі за твій гарний настрій та веселу посмішку»

До речі,  Романе Богдановичу, ми взяли до уваги маленьку дрібничку))) ми тепер дві половики одного цілого - це стосується подарованої половинки яблука)))

Наш клуб і ви тепер одне ціле)))) тепер Ви зобов'язані підтримувати нас і підштовхувати до досягнення успіху!))))))))))))))

Один французький письменник у колі друзів зауважив: «Якщо одним словом ти можеш ощасливити людину, яким треба бути, щоб не сказати цього слова!»

Наприкінці заняття всі ми стали ближчими, ріднішими і дорожчими один одному...і  на честь кожного з нас прозвучали бурхливі оплески!

Ми не помітили дивовижну властивість цього дня - час пролетів надзвичайно швидко!!!

Романе Богдановичу, ми щиро вдячні Вам за чудову зустріч, за Ваш професіоналізм, ентузіазм, за атмосферу довіри, доброзичливості, за корисно проведений спільний час!

Світлано Вікторівно, Ви для нас - авторитет, з подачі Вашої легкої руки ми віримо в свої сили!!!

P.S. Цього дня ми отримали незабутні враження та неймовірне задоволення!

А ви, шановні читачі, 

не хвилюйтесь, адже ми ще зустрінемось!

До зустрічі!!!