субота, 24 січня 2015 р.

Мандрівка в казку. Пограємо!

Казка – це особлива і невід’ємна частина дитинства. Це світ, в якому кожен може забути про реальність та помріяти. Читати – далеко не все, що можна робити з казкою. У неї можна пограти!
Отож, ми, учасники ШКП "Маківка", скориставшись нагодою, поринули у дивовижний світ фантазій, сповна насолодилися пригодами героїв економічної казки "Ріпка" на черговому занятті, що проходило 20 січня.
Читайте далі...
Розпочалося наше заняття з вправи "Хто Я".
 Учасники на окремому аркуші записали  10 разів "Хто Я".
 Я...
 Я...
Завдання групи полягало в тому, щоб відгадати за описом учасника.
 Я - учениця, відмінниця, донька...
Руханка "Луноход". 
Умови: не сміятись і не посміхатись. Учасники досить легко справились з цим завданням.
Інсценування економічної казки "Ріпка".
В ролях:
Ведуча - Ірина
Дід - Іван
 Баба- Тетяна
 Онука - Валерія
 Кіт - Мурзик і собака - Жучка
Мишка - Віта
В некотором царстве, в некотором государстве жил - был дед Потап. Всё у Потапа было: и дом, и машина, но, как-то раз, надумал дед увеличить свой капитал. Решил он посадить репку, да не простую, а золотую. Об этой репке поведал ему знакомый бизнесмен. А для этого нужно деду было кредит брать, денег не хватало.
Я мужик крутой: машину имею, бабка у меня тоже есть, внучка – кроха уже на выданье, а ещё 2 телохранителя: собака Жучка и кот Мурзик, ну для полного спокойствия своего киллера заимел, Мышонком кличут. Только капитал а не хватает.(говорит банкиру) Дайка мне кредит тысяч на сто. Приумножать богатство буду!
Репку дед посадил,
Он старался, что есть сил, 
Репка выросла на диво! 
Золотиста и красива! 
Пора репку выдирать! (пробует тянуть) Ой, что-то слишком тяжела! Видать золота дофига! Одному не справиться. Надобно бабку покликать. ( звонит по телефону) Ну-ка, бабка, подь сюда! 
- Что, дед, не осилить одному? Отдай 50 % мне, тогда помогу, я не жадная...
- Ну, что, дед, не справляетесь, отвали мне тогда 50% и я помогу!
- Не вытащить нам, там, наверное, тонн 100 золота вымахало, а то и больше. Надо телохранителей позвать, где они у тебя?
Принялись они тянуть репку: дедка за репку, бабка за дедку, внучка за бабку, Жучка за внучку, Мурзик за Жучку и чуть не вытянули.
- Придётся, Потап, киллера звать на помощь.
- Вот это да! Чистое золото! Гони дед 70%, а то помогать не буду и разошлись.Дед почесал затылок, делать нечего и согласился. Киллер недолго думая, сделал нору в земле и вытолкал от туда репку.
Мораль сей сказки такова: Не тот силен, кто большой, а тот, кто умный, и без труда в жизни ничего нельзя добиться!
Вправа "Хвилина слави". Кожен з нас, хоча б у своїх мріях хотів опинитися на сцені і заслужити захоплені оплески глядацького залу. Вважаємо, що час від часу кожен із нас заслуговує оплесків.
 На п'єдесталі!!!
Вправа "Дякую тобі за..."
 Дякую за...
 Дякую за...
А Вам, шановні глядачі, дякуємо, що були з нами!!!

Немає коментарів:

Дописати коментар